Уляна Нищук
Творить Уляна у народному стилі, дотримуючись технології іконописання. Використовує для цього скло або дерево — липу, ясен, дуб або кипарис. Трапляється, створює свої роботи на старих дверних тафлях, які купує у меблярів. Каже, двері з польських та австрійських будинків мають свій давній дух, який допомагає створити особливі роботи. На дошку, натягує марлю (паволоку), наносить левкас, тобто іконописний ґрунт. Його, за старою технологією, варить з крейди, меду, желатину. Додає свячену воду. Каже, працювати з левкасом — одне задоволення, адже має текстуру людського тіла. Використовує пігменти у пудровій субстанції — жовток з пивом або білим вином. Тобто усі роботи — з екологічно чистого матеріалу.
Народилася в 1984 році у Львові. У 2004 закінчила навчання у Львівському коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша, кафедра промислових графіків. У 2014 закінчила Львівську національну академію мистецтв, кафедра монументального живопису.
Особисті інтереси: станкові, монументальні та сакральні картини
філософія мистецтва, вивчення етнічної культури
Художні пріоритети:
асоціативні властивості художнього образу антропоцентричні тенденції в мистецтві, синтез античного та сучасного.
Персональні виставки
2007 — Галерея «А-хаус», «Гуцулія», Київ
2008 — k-f «Атмосфера», «Наближається літо», Львів
2009 — k-f, проєкт «Кентавра», «Рtafka», Львів
2010 — «Птахи», Ланьцут, Польща
2012 — Iconart, «Перехід»
спільно з Остапом Лозинським і Олею Кравченко
2012 — «Зелена Канапа», «10×10. 100 вікон Львова»
спільно з Остапом Лозинським і Олею Кравченко
2013 — Iconart, «Гроно»
2013 — «Зелена Канапа», «Мандри»
спільно з Остапом Лозинським і Олею Кравченко
2014 — Iconart, «Нев’янучий Цвіт»
спільно з Остапом Лозинським, Романом Зілінком і Олександром Бриндіковим
2018 — Iconart, «Ребро Адама»
2020 — «Зелена Канапа», «Сон Марії»
2022 — Iconart, «Колір»
2025 — «Зелена Канапа», «Заквітчана Покрова»