Присвята тим сільським хатинками, що були знищені ворогом в перші дні навали. Серцевина маленької хати на околиці. Вимріяне тихе пристанище на старість... Зруйнований порядок, груда речей, хаос, розбите серце. Як казала колись старенька сусідка моєї бабці:"Ввалились- вивернули "бебихи"!
Але завжди після ночі приходить ранок і з темряви промені світла блискучим калейдоскопом бліків повертають силуети улюблених речей, запах, смак. Посеред згарища стоїть вціліла піч, старенька господинька збирає цеглини і вимощує до неї стежку. Життя перемагає! Бо то є Україна!
