Дорогі друзі, Франческо і Катерино!
З невеликим запізненням висилаю Вам коментар до ікони.
Ви, напевно, знаєте, що східний іконопис є багатий на символи, які є спільними для різних церковних традицій, а своїми коренями вони сягають Старого Завіту.
На іконі «Св. Франциск і Катерина» зображені дві святі людини і особа дитини – Христа. Подружжя – це союз двох з Богом – це Трійця. Христос є в центрі Подружжя (в центрі ікони), але Він не домінує, не нав’язує своєї волі. Грецькі букви є початковими слів той, що є – тобто Бог Предвічний. Постать Ісуса ніби виростає з чаші. Це – чаша терпінь, чаша життя, Євхаристій на чаша. Подружжя прирівнюється до мучеництва (в східному (православному) вінчанні співають канон «святії мученики, ви славно страждали і вінчалися, тож молітеся до Господа, щоб помилував душі наші»). Також в чині вінчання після молитви «Отче наш» є обряд спільної чаші, бо з моменту присяги молодята все життя питимуть з спільної чаші і солодкі і гіркі напої. Навколо тіла Христа мандорла (лінії у вигляді дуг) – означає момент слави. (Аналогічно є на іконах «Переображення» і «Сходження в ад», «Успення Богородиці»). Руки Христа однаковим жестом благословляють обидвох учасників дійства, бо неможливо є спастися самому, залишивши подруга. Він ніби виходить з чаші, ніби народжується, бо одруження – це нове народження.
Чаша з Христом стоїть на кубі. Куб є символом стабільності, землі. Одночасно – це престіл. Подружжя повинно стояти ногами на землі, а серцем бути в небі. Вони мають навчитися висловлювати свої очікування один щодо одного, бо від нереалістичних, чи непроговорених очікувань виникає багато непорозумінь і конфліктів. Престіл є частиною домашньої церкви.
За спиною Св. Франциска бачимо будівлю, і за спиною Св. Катерини теж будівля. Вони цілком різні, так як різними є люди, які вступають в подружжя. Але їх об’єднує храм – домашня Церква, яку вони покликані розбудовувати. Дахи будинків вкриває святкова тканина – так на іконах зображують моменти торжества (напр. «В’їзд Христа до Єрусалиму»).
Внизу дата AD MMX – 2010р.
Мого підпису ніде немає, бо ікони не підписуються. Вони не є твором мистецтва, а засобом для зустрічі з Богом.
Дякую Вам за терпеливість -
Ваша сестра у Христі – Іванка.
Зображення ікони можна переглянути у Колекції нашої галереї.