Тама: Отець Юрій Щурко, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, доктор біблійного богослов'я, звертаючись до жанру апокаліпсисів описав їх як “памфлети для поганих часів”, називаючи ту, часом, гіпертрофовану символіку у текстах, як пояснення-заспокоєння у тяжкі та випробовувальні часи – Відомо що Іоанн писав своє Одкровення, у якому описана історія про 7 Печатей у тяжкий для християн час, під час гонінь. Одкровення описує події, які передують другому пришестю Христа і які супроводжуються низкою радше похмурих та катастрофічних подій – чому ви вирішили зробити виставку на цю тему?
Олександр: Біблію можна читати як художній твір, проте тоді ви позбавляєте себе можливості зрозуміти про що насправді йдеться у тексті.
Біблія це книга про бажання Бога і хоча говорить вона до нас простою зрозумілою мовою але про непрості речі. Особливо це стосується пророцтв.
Стосовно складних часів, то для віруючих вони ніколи не були легкими. Адже бути віруючим означає щоденну працю над собою, а це важка праця. Зазвичай люди вважають випробуванням суворі часи та жорсткі обставини, але часи спокою і достатку це теж випробування і інколи пройти таке випробування набагато складніше.
До книги Об\'явлення я звертався і раніше але то були поодинокі роботи. Наразі вирішив зробити цю серію картин, яку згодом планую продовжити.
Тама: Кожна картина з виставки відповідає певному текстові з Нового Завіту – скажімо параграфи про вершників Апокаліпсису є доволі похмурими, (згідно з Одкровенням вони несуть розбрат, війну, хвороби, голод і смерть) однак, на ваших картинах принаймні перший і третій вершники зовсім не виглядають загрозливо – в чому тут була ваша задумка?
Олександр: Кожна картина це скоріше переказ, ілюстрація до тексту. Я свідомо намагався уникати власного тлумачення образів. Щоб це робити треба або дуже глибоко розуміти написане або навпаки мати лише поверхневе уявлення про зміст.
Ціль була- нагадати що така книга існує і спонукати глядача до читання першоджерела.
Тама: “Шоста печатка”, згідно з описом, мусить зображати чотирьох істот (ця старозавітна метафорика іде з книги Єзикіла) – лева, теляти, людини та орла (яких пізніші трактування часто інтерпретують як євангелістів Матвія, Марка, Луки та Іоанна відповідно), однак, на вашій картині присутні тільки троє тварин і немає людини – чому так?
Олександр: “Шоста печатка” на відміну від решти не є прямою цитатою. Чотири тварини присутні при відкритті печаток і неодноразово згадуються в тексті. Третя зі згаданих тварин має “лице як людина”. Вона відсутня на картині, але присутня як “глядач”.
Це запрошення до співпраці. Бог пропонує бути людині не просто спостерігачем, а активним співучасником Його планів. Тому і розкриває наперед перед людиною події, які мають статися у майбутньому.
Тама: Для того аби зрозуміти концепцію виставки мені довелося присвятити декілька днів вчитуванню та інтерпретації уривків з Об’явлення – а тут ще й враховуючи відсутність формальної анотації до виставки задача глядача зрозуміти та винести щось для себе ускладнюється – як глядачі_ки мають підходити до “Семи печатей”?
Олександр: Я не думаю що потрібен якийсь особливий підхід. Єдине, що не завадило би це прочитати книгу Об\'явлення. Це у будь-якому випадку буде корисним.
Тама: Останньою картиною з виставки є “Cім печатей” опис до якої закінчується словами “І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гі́дний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї” - це похмура констатація чи, можливо, натяк на щось?
Олександр: Насправді “Сім печаток” це не остання, а перша картина. І ці слова передують подіям, кожна з яких починається саме з ламання печататки. Очі Івана закриті долонями. Це натяк на те що для того щоб бачити справжній світ потрібні інші очі.
“...Доки Я у світі, Я Світло для світу. Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом, і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим... “
Ів.9:1-12
Розмовляла Тама Кіпіані