- Не про Тому єдиного. Але він присутній.
- 13 робіт – як образ нашої Віри. Не хронологічно створені, але витворюють умовну хронологію.
- Чи насправді Бог присутній у нашому житті? Який Він? Хто Він? Питання, які хвилюють.
- Той хто має запитання та шукає відповіді – головний персонаж виставки.
- Як віднайти Бога? Через Любов. Через любов до Нього і до ближнього свого. Навіть якщо ближній «інший» або ближній – неближній… недруг.
- Сміливість у кольорі. Це ні в якому разі не виклик, це не протест. Це моє бачення крізь призму власних пошуків.
- Колірна гама робіт – незвична, у певній мірі «нетрадиційна». Але продумана. Була закладена спроба передати в іконах Спокій, Розуміння, Радість, Любов.
- Часом у процесі творення робіт з’являлись думки, що публіка не сприйматиме, звучатиме критика. У такі моменти я зупинялась, ставила собі питання: «Чи я б молилась до таких ікон». Відповідь знаходилась. Я продовжувала працювати. Результат Ви бачите.
- Джерело інспірації – Візантійська ікона. Вона присутня у кожній роботі.
- Своєрідним експериментом є форма кола. Зазвичай я працювала лише із квадратом чи прямокутником. На цій виставці з’явилось коло. Із ним працювати і складніше, і простіше водночас. Ця форма є символом досконалості.
- Про Тому – це внутрішній діалог із собою, із Богом, який не закінчився. Він триває.
Записала: Вікторія Панас