Оксана Романів-Тріска
У виборі іконографії й композиційних рішень надихаюся давніми церковними образами. Мене притягує український іконопис XIV-XVII ст. Простотою і гордим духом предків-іконописців. Тим, що зродився, коли малярі величними помахами пензлів вшановували Господа. Вони творили незалежно від обставин і завжди віднаходили внутрішню рівновагу для проявів віри. Причому часто, відхиляючись від богослов’я, ставали профанними життєлюбами і жартівниками. Українським іконописцям не притаманна доктринна статичність – вони неперевершені у творчій різноманітності.
Народилась 1963 року у Львові. У 1982 – закінчила львівське училище декоративного і прикладного мистецтва ім. Ів. Труша. 1984-1989 – навчання в художній академії м. Вільнюс, Литва, спеціальність вітраж (студія проф. Стошкуса). З 1991р. Малює на склі. З 2003 – член національної спілки художників України, секція живопису. 2006-2009 – навчання в аспірантурі по спеціальності «декоративне і прикладне мистецтво». 2009 – захистила кандидатську дисертацію на тему «Народна ікона на склі другої половини XVІІІ–ХІХ століття: Європейський контекст». З 2009 – науковий працівник інституту народознавства НАНУ, відділ народного мистецтва. Дослідження європейської народної ікони на склі.
Учасниця численних виставок та міжнародних пленерів в Україні та за кордоном. Роботи знаходяться у приватних колекціях в Україні, Польщі, Німеччині, Австрії, Литві, США.