Кость Маркович
Іконопис – друга важлива ділянка моєї творчості. Властиво вона і більш творча, особливо, якщо ікони не призначені для церков. Щоправда, і таких ікон виконую багато, але останнім часом переважають пленерні та виставкові твори, в яких можна дозволити собі певні експерименти. Вони однак стосуються більше форми творів та їх композиції, часом техніки, а не суті творів. Я все ж намагаюся, щоб мої ікони змістовно і стилістично залишалися в рамках свого призначення. Тобто не шукаю оригінальності заради неї самої, а радше прагну, щоби ікони, якщо не спонукали до молитви (бо не всі є для того), то принаймні передавали дух любові, віри, надії. Тому пробую надати їм якнайбільшої м’якості й теплоти. Якщо порівняти мої церковні та виставкові ікони, то вони назагал не будуть разюче відрізнятися.
Взагалі іконопис – це, мабуть найвишуканіший спосіб пізнання Бога та вираження в мистецький спосіб Господньої любові. Це мистецтво, звичайно, вимагає постійного самовдосконалення особистості митця.
Народився у вересні 1968р. у Львові. З 1983 до 1987р. навчався у Львівському державному училищі прикладного і декоративного мистецтва ім. І.Труша. У 1993р. закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (тепер Львівська Національна академія мистецтв), відділ монументально-декоративного живопису. З 1998р. викладає на кафедрі сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв. З 1999р. — член Спілки художників України. Приват- доцент з 2005 р. З 2012р. — член Української спілки іконописців. Працює переважно в галузі сакрального мистецтва (іконопис, стінопис, мозаїка, сграфіто). Інші творчі зацікавлення: пастель, книжкова графіка, шрифти. Лідер іконографічного гурту «Фавор».