Серед мешканців католицької Мексики поширеним феноменом культури є релігійні картини, які називаються ретаблос. Люди замовляють художникам на невеликих форматах зафіксувати їх вдячність своїм небесним покровителям за життєві гаразди, успіхи або й конкретні щасливі події чи прохання до святих католицької церкви. Відома на весь світ мисткиня Фріда Кало є однією з перших, хто почав популяризувати цей вид особливого мистецтва.
Також існує такий феномен, як вотива (вотум) — жертва, дар за певну обітницю або через вдячність за порятунок чи видужання від тяжких хвороб. Найчастіше вотиви виготовлялися у вигляді металевих табличок із зображенням людей, тварин, хворих частин тіла (ніг, рук, очей). Такі речі беруть свій початок ще з часів давньогрецької цивілізації. З часом ця традиція розвивалась та мігрувала в християнство. У країнах католицької Європи великою популярності набули вотиви у вигляді металевих чи воскових частин тіла, які розміщувались біля ікон чи кріпились до них. В Європі також, крім вотивних об'єктів, поступово почали з’являтися малюнки на дерев'яних панелях, на яких були зафіксовані визначні події для людини, певної громади чи міста. Особливої популярності вони набули в Іспанії, Португалії (ретабло), Голландії та Німеччині, де їх називали Votiv Tafel.
Мої галицькі ретаблос — імпровізація в стилі цієї неповторної, але близької мені по духу теми. Це моя спроба осмислити та інтерпретувати феномен вотивного живопису, надавши йому нашого галицького колориту та змісту.
