Анджей Антоній Відельський (28.02.1953 – 2.07.2017) у своєму творчому доробку налічував 40 індивідуальних та близько 120 колективних виставок з образотворчого мистецтва й графіки. Був автором кільканадцяти сакральних інтер’єрів. 1982 року отримав диплом з образотворчого мистецтва у майстерні професора Мар’яна Стельмасика на факультеті мистецтв Люблінського Університету Марії Кюрі-Склодовської. Доктор мистецтв, керував власною майстернею образотворчого мистецтва і малюнку на кафедрі графіки Вищої Технічної Школи у Катовіцах.
За творчу й педагогічну діяльність отримав численні нагороди й відзнаки, зокрема: індивідуальні відзнаки ректора ВТШ у Катовіцах, медаль Першої відзнаки Президента міста Любліна, Культурна відзнака Маршалка Люблінського воєводства, творча стипендія Міністра Культури та Національної Спадщини РП.
Виставлявся, зокрема: Будинок Митця Пластика у Варшаві, Шльонський Театр у Катовіцах, Бюро Художніх Виставок (BWA) у Жешові, галерея „Поруч” у Тихах, галерея „На поверсі” в Ополі, CK у Солечніках (Литва), галерея „Лабіринт 2” та галерея Спілки польських художників та митців „Під підлогою” в Любліні, Палац Мистецтв у Дрогобичі (Україна), Люблінський музей на Замку, Архидецизіальний музей регіонального мистецтва в Любліні, Державний музей на Майданку, Музей історії міста Лодзі, Палац Мистецтв у Кракові, галерея CK Спілки польських художників та митців „Спільнота” у Бидґощі, галерея Спілки польських художників та митців „Біля Маріацької” у Ґданську, галерея Лєшека Мондзіка – Пластична Сцена Люблінського Католицького Університету, остання у 2015 році в галереї Бюро Художніх Виставок (BWA) у Замості.
Oстання виставка – „З повітря і світла” – відбулася 2016 року в рамках VII Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі.
У своїй творчості автор часто виконував цикли, пов’язані з духовністю, зокрема: „Містичні події”, „До невидимого світу”, „Біле літо”, „Езотеричний пейзаж”, „Ангели чотирьох пір”, „Під тим самим небом”, „Перерваний горизонт”, „Срібні сади”, „Сім шарів блакиті”, „Тонкі події” та „З повітря і світла”.
***
Творчість Анджея Антонія Відельського – це запис піднесених енергій – від сакрум конкретного й ужиткового до сакрум щоразу більше сублімованого, що втрачає конкретику заради образного духовного виміру. Це стосується як малярської, так і графічної творчості. Хоча в малярстві інтенсивна присутність кольору творить нові, різноманітні гармонізації гами. Лагідні відтінки значень творять суґестивні досвідчення простору. Ця творчість зосереджується у тому обширі сучасного мистецтва, де не керує правило змагання форм, лише змагання думки та відчуття, позаяк те перше змагання вже стало лише змаганням задумів дуже різноманітної і здебільшого сумнівної якості.
Духовний вимір творчості художника був скерований до полюса добра, але він постійно перебував під загрозою присутності та потенційного втручання сил зла, сил мороку та чорноти. Це створює захопливу ситуацію напруження, ситуацію динамічну, в якій щось постійно відбувається, щось може статися – діється щось таке, що непокоїть.
У розумінні образних суґестій творчість Анджея А. Відельського містилась у верхніх реґістрах фіґурації, прямувала до розчинення у тканині алюзійних суґестій.
Дуже влучним тут є визначення „з матерії світла” – світло, але й пропонований простір стають найістотнішим креативним чинником. Однак ота світлистість міститься тут в обширах сріблистості, виключаючи золото. У цьому полягало суверенне рішення художника, який образ Раю та райскості виражав у сріблистостях. Творчий процес художника зосереджувався на явищі появи образів з глибини психіки та на конкретизації цього явища.
Войцех Скродски, критик
Варшава 2014
/переклад: Віра Меньок/
Анджей Антоній Відельський (28.02.1953 – 2.07.2017). З повітря і світла. In memoriam.
Образотворче мистецтво було для Нього зустріччю із трансцендентним – з Богом.
Тому малював Божих посланців – Ангелів. На його картинах зустрічі з Ангелами – одночасно і містично барвисті, і позначені драматизмом, бо таким є людське життя.
Був переконаний, що світ мистецтва, який є розмовою і з самим собою, і з іншою людиною – розмовою, яка триває під натиском небуття й вічності, – можна зрозуміти лише через інтуїцію та емоції.
Ми планували Його велику виставку у Львові. Однак, він раптово помер від несподіваної, важкої хвороби. Виставка в Iconart є для нас престижною і символічною. Художник знає, що ми пам’ятаємо Його, – тож нехай розповість про це своїм Ангелам.
Наталія Філевич (Львів), Віра МенФьок (Дрогобич), Ґжеґож Юзефчук (Люблін)